Проєкт “В очікуванні на міста без міст” поєднав альтернативне бачення пейзажу у живописі двох львівських митців – Петра Сметани та Соломії Чубай.
Петро Сметана – відомий український художник, його виставки відбулися у мистецьких локаціях (у галереях, музеях, на арт-фестивалях) в Україні, Польщі, США, на Кіпрі, у Нідерландах, у Туреччині, в Іспанії, Болгарії, у Китаї. Серед його проєктів – “Ефимерний ландшафт”, “Обрамлення реальності”, “Альтернативна перспектива”, “Сажа”, “Міста, що зникають”.
Пейзаж – улюблений жанр художника. У краєвидах митця гармонійно поєднуються вишукані колорити та цупкі, часом жорсткі фактури. Сувора естетика покинутих споруд здається, розчиняється у кольорових площинах неба і землі. Його “Міста, що зникають”, внутрішньо споріднені із поезією Грицька Чубая, батька Соломії: “Але все, що видиме, мертве. І чим видиміше, тим мертвіше. То що ж робити, тоді як стане Явою манливість всіх свічад…”
Соломія Чубай за фахом філолог (іспанська мова і література), перекладачка, співачка, менеджер та продюсер літературно-музичних проєктів “П’ятикнижжя”, “Колискові для Олекси”, “Чубай. Україна. Любов. Poety”, “Вертеп. Poety”. Почала займатися живописом у 35 років. Малювання стало її життєвою необхідністю, її диханням. Тому її краєвиди – яскраві, сповнені сонця і тепла, по-дитячому щирі і справжні, але водночас сміливі, фактурні, із добре відчутною внутрішньою силою – як її музика, як її голос. Живопис Соломії проростає з поезії тата, Григорія Чубая:
“А там із неба зорі переспілі
Всю ніч падуть, вигупують об дах.
Й сумують стерні сумом пожовтілим,
Лишивши радість в буйних колосках…”
Тема Соломії Чубай у дуеті з Петром Сметаною – праландшафт, чистий, ясний, не спотворений міськими спорудами. Такий, що чекає на “нове місто”, місто майбутнього…
Текст із офіційної Facebook-сторінки галереї Imagine Point, Київ
Відео https://fb.watch/cKnEFOP8ml/
Стаття на порталі “inший Kyiv” https://inkyiv.com.ua/2022/01/zmisti-zemnikh-mist/
